Миттєва реакція посла Єльченка на виступ Генерального секретаря ООН на економічному форумі у Санкт-Петербурзі - приклад професійного підходу до справи, якого часто не вистачає українській дипломатії. Хоча заради справедливості необхідно зазначити, що Генсек зробив те, що, в принципі, вкладається у загальновизнані рамки політкоректності. З того, що він СКАЗАВ, найбільше, насправді, зачіпає твердження, що Росія є "країною- фундатором ООН". Ось це вже пересмикування і нехтування міжнпродним правом, що не личить очільнику такої впливової міжнародної організації. Це - просто не відповідає дійсності. Як відомо, РФ успадкувала місце в ООН. Тобто підхопила те, що погано лежало після розпаду Радянського Союзу. При цьому, у дуже сумнівний з точки зору міжнародного права спосіб. Ось де поле для серйозних дискусій юристів - міжнародників! Головне ж у цій ситуації - це те, що Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун НЕ СКАЗАВ. А не сказав він базових речей. Наприклад, що один з постійних членів Ради Безпеки ООН грубо порушив Статут Організації, брутально анексувавши - територію суверенної держави - члена ООН. Друге. Цей постійний член здійснює агресію проти цієї ж держави із застосуванням військової сили, новітньої зброї, найманців, порушуючи суверенітет і територіальну цілісність всупереч Буддапештському меморандуму та іншим нормам міжнародного права. І третє, можливо, найголовніше для Генерального секретаря ООН. Цей постійний член блокує роботу Ради Безпеки ООН - органу, на який Статутом покладена відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки. А ООН і її Генеральний секретар мовчать, сповідуючи пріснопам'ятну політику умиротворення агресора. І якби, навіть, він не назвав цього постійного члена по імені, усім було б зрозуміло, про кого йде мова. Відповідно, тоді б виглядала виправданою і сама поїздка Генерального секретаря до Росії - того самого постійного члена, який сьогодні є агресором і порушником міжнародного права. 
          У Генерального секретаря ООН є повноваження і політичний інструментарій брати активну участь у врегулюванні міжнародних конфліктів мирними способами. Такі генеральні секретарі вже були в історії ООН. Згадаймо, передусім, Дага Хаммаршельда, який не загравав з жодним з постійних членів Радбезу і увійшов в історію, як великий миротворець. Були й такі, хто відсидів у зручному офісі у Нью-Йорку свої два терміни, намагаючись догодити "великій п'ятірці", і сьогодні світ навіть не згадає їхніх прізвищ.

          Цього року держави - члени ООН будуть обирати свого нового керманича, хоча дехто вважає цю посаду чисто церемоніальною, а Генсека - підзвітним лише постійним членам Ради Безпеки ООН. На жаль, під час кастінгу, який вже розпочався, надто багато уваги приділяється питанням дотримання гендерної рівності кандидатів (жінка ще ніколи не була Генсеком!), принципу справедливого географічного представництва (представник Східної Європи ще ніколи не обіймав цієї посади), іншим, безперечно важливим, але другорядним моментам. У цій ситуації не можна не погодитися із заступником глави адміністрації Президента дипломатом К.Єлісєєвим, який сказав, що головною вимогою до кандидата на посаду нового Генсека ООН має бути його здатність "стояти на захисті базових принципів Статуту ООН, у тому числі на підтримці суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів" членів Організації. Сьогодні - це єдино правильна позиція. Сподіваємося, що Україна як непостійний член Ради Безпеки ООН не буде статистом у процесі призначення Генерального Секретаря, а використає всі свої можливості, щоб наступний Генсек не був слухняним виконавцем кулуарних домовленостей "п'ятірки", а проводив активну політику на основі визнаних усіма принципів і цілей Статуту ООН. 
          P.S.Принагідно можна згадати, що у 1945 році на Конференції щодо створення ООН у Сан-Франциско комітет, що займався розробкою Глави І Статуту ООН ("Цілі і принципи"), очолював представник України, міністр закордонних справ Д.З.Мануїльський.

         Володимир Хандогій

         Президент Української асоціаціації зовнішньої політики

         Надзвичайний і Повноважний Посол