Україна на Мюнхенській конференції: "хронічна хвороба" для світу?
За час цьогорічної Мюнхенської конференції з безпеки сталося одразу кілька знакових для України подій: Петро Порошенко вперше зустрівся з новим віце-президентом США Майком Пенсом, і у той же день у Росії вийшов указ Володимира Путіна про тимчасове визнання документів самопроголошених "ДНР" та "ЛНР".
Який же підсумок отримала Україна за ці дні?
Виступ Пенса
Зустрічі президента України з віце-президентом США Майком Пенсом передував виступ останнього на самій конференції. Цю промову називали чи не найочікуванішою на всьому мюнхенському самміті.
Країни ЄС та НАТО очікували, що ж скаже один з високопосадовців адміністрації Трампа про його плани у зовнішній політиці.
Майк Пенс запевнив, що Сполучені Штати не відвертатимуться від своїх європейських партнерів (тут він згадав, як ЄС і НАТО підтримали США після терактів 11 вересня 2001 року). І водночас закликав інших членів НАТО виконувати свої зобов'язання із фінансування Північноатлантичного альянсу (2% від ВВП).
Майк Пенс зробив дві речі: завірив Україну і європейців, а також послав Москві чіткий сигнал, що це питання [ситуації в Україні] залишається важливим для Сполучених Штатів
Джеймс Девіс, політичний експерт
"Прийшов час робити більше!" - наголосив американський політик у дусі передвиборчої кампанії Дональда Трампа.
Що ж стосується України, то знаковим є те, що Майк Пенс сам торкнувся української теми у своїй промові, а не у відповідь на поставлені йому питання (як це було з деякими іншими топовими учасниками).
Зокрема, коли він вчергове запевнив, що США, Велика Британія, Німеччина та Канада продовжуватимуть підтримувати союзників та міжнародний порядок, Майк Пенс після невеликої паузи додав: "Це ж стосується і України".
Після цього представник Трампа наголосив, що нова американська адміністрація наразі не збирається скасовувати економічні санкції проти Росії.
"Майк Пенс зробив дві речі: завірив Україну і європейців, а також послав Москві чіткий сигнал, що це питання (ситуації в Україні. - Ред.) залишається важливим для Сполучених Штатів, і вони не будуть раптом закривати очі на те, що відбувається на сході України та в Криму", - розповів ВВС професор Джеймс Девіс, який до цього працював радником у Ангели Меркель, Гілларі Клінтон та у структурах НАТО.
Водночас професор Девіс додає - така заява все одно залишає по собі питання про те, якою реально буде майбутня політика Вашингтона - надто непередбачуваним є Дональд Трамп сам по собі.
І ця непердбачуваність - фактор, який мають враховувати всі: Київ, Москва і Брюссель.
Паспорти
Вже після очної зустрічі з віце-президентом США (яка тривала вдвічі довше запланованого) Петро Порошенко дипломатично скаже, що був здивований поінформованістю американської сторони про ситуацію в Україні.
Утім, український президент зізнався, що саме він повідомив Майку Пенсу про чи на найголовнішу для Києва новину суботи - "тимчасове визнання" у РФ документів самопроголошених "ДНР" та "ЛНР".
У самому Кремлі пояснили таке рішення "захистом прав і свобод людини і громадянина" та "принципами і нормами міжнародного гуманітарного права".
А російський міністр закордонних справ Сергій Лавров уточнив, що діятиме указ "до виконання Мінських угод".
Голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що такий крок Росії сповідує "логіку свідомої ескалації" конфлікту на Донбасі.
А Петро Порошенко зазначив, що вихід указу під час Мюнхенської конференції є "особливо цинічним".
Пізніше відреагувало і посольство США в Україні, де російське нововведення вважають порушенням Мінських угод.
Як би там не було, більшість оглядачів визнають прямий зв'язок між часом виходу указу Володимира Путіна і Мюнхенською конференцією та початком більш жорсткої риторики Вашингтона щодо Кремля.
Український ланч
Вперше у Мюнхені відбувся "Український ланч" Фонда Віктора Пінчука.
Після Давосу існувала слабка інтрига - чи відвідають його офіційні топ-посадовці з України.
Втім, цього не сталося.
У Фонді розповіли ВВС Україна, що висилали запрошення і у Адміністрацію президента, і у МЗС.
У Міністерстві закордонних справ не підтвердили, чи запрошення отримували.
Загалом можна зробити висновок, що криза у відносинах між бізнесменом Віктором Пінчуком та офіційним Києвом триває.
Тим не менше, захід відвідав мер Києва Віталій Кличко, екс-прем'єр Арсеній Яценюк, екс-міністр фінансів Наталія Яресько, депутат Сергій Тарута, а також багато іноземних гостей, наприклад екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський.
Номінально ж головними гостями стали екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен та екс-голова ЦРУ Девід Петреус, які разом з ведучим HardTalk на BBC Стівеном Сакуром розмірковували над проблемою безпеки України.
До речі, пан Расмуссен виявився мало не єдиним іноземним спікером на всій конференції, який порівняно позитивно висловився про реформи в Україні.
"Думаю, що уряд у Києві за минулі три роки здійснив більше реформ, ніж за всі попередні роки незалежності", - зазначив екс-генсек НАТО, особливо виділивши зміни в армії та енергетиці (відмову від російського газу), а також електронне декларування.
А слова Андерса Фог Расмуссена про те, що "ми не можемо прийняти нову Ялту" в контексті переділу сфер впливу у світі, викликали аплодисменти залу.
Українське питання залишається на порядку денному. Але люди почали усвідомлювати, що це проблема, яка не буде вирішена найближчим часом
Джеймс Девіс, політичний експерт
Девід Петреус випромінював обережний оптимізм і щодо українських перспектив членства у НАТО: "Якщо б у 1980-х хтось спитав мене: чи можете ви уявити, що Естонія, Латвія та Литва будуть у НАТО? Я б ймовірно відповів, що ні. І тим не менше це сталося!"
Дещо дивними на тлі іноземних спікерів виглядали виступи Віталія Кличка та Арсенія Яценюка, які у відповідях на конкретні питання намагалися перерахувати власні досягнення на нинішній чи колишній посадах відповідно.
І вже дуже красномовним виявилося прохання Стівена Сакура до аудиторії підняти руки тих, хто вірить у можливість повернення Криму до України. Руки підняли близько третини залу, і більшість з них - українці.
"СРСР розвалився, хто у це вірив? Й інші імперії впали. Тому треба вірити", - прокоментував імпровізоване опитування Арсеній Яценюк.
Зрештою, чи не найяскравішими на ланчі стали слова командувача сухопутних військ США в Європі генерала Бена Ходжеса про навчання з українськими бійцями.
"Мене дуже вразили українські солдати. Вони дуже добре підготовлені технічно, вони добре вміють пристосовуватися… 600 американських, британських, канадських, польських, литовських і латвійських солдатів брали участь у спільних навчаннях. І, можливо, ми навчилися від них більше, ніж вони від нас", - розповів генерал.
"Ніхто з нас не був під обстрілами російської артилерії…, не боровся з російськими танками, не мав справу з російським електронним озброєнням", - пояснив американський військовий. Росія, тим часом, послідовно заперечує участь своєї армії чи постачання озброєнь на Донбас.
Попри ігнорування зі сторони офіційних осіб та неоднозначні позиції Віктора Пінчука в Україні, заходи, на зразок "Українського ланчу" є корисними для країни, кажуть політологи.
"Будь-яка можливість для комунікації - це добре. Треба їх використовувати", - розповів у коментарі ВВС Україна експерт Юрій Романенко.
Зміна статусу "українського питання"
Українське питання однозначно не було головним на цьогорічній Мюнхенській конференції. І навряд чи воно могло таким бути на тлі змін у США та ЄС.
Існує певна втома від України
"Дійсно, існує певна втома від України", - констатує Юрій Романенко.
За його словами, не в останню чергу це викликано дуже обмеженими результатами реформ в самій Україні.
І за словами експерта, ця ситуація в міжнародній політиці може ще погіршитися, адже поступово до влади в Європі приходитимуть нові політики (вже точно - у Франції), які не діяли під час початку кризи в Україні і, відповідно, мають менше політичних сантиментів і відповідальності щодо, наприклад, тих-таки Мінських угод.
Утім, як відзначає професор Джеймс Девіс, українське питання залишається "відкритим" глобально, і зокрема й для США.
"Це одне з відкритих питань, які ускладнюють відносини між США та Росією і роблять неможливим їхню нормалізацію, поки воно не вирішене. Але воно не є головним для адміністрації Трампа - він значно більше фокусується на тероризмі і на біженцях", - вважає політичний експерт.
Однак така "відкритість" не віщує для України нічого гарного.
Вона означає, що статус українського питання остаточно змінився з проблеми, яку реально вирішити найближчим часом, на "хронічну хворобу" міжнародних відносин. Тож немає сенсу приділяти їй аж надто багато уваги.
"Українське питання залишається на порядку денному. Але люди почали усвідомлювати, що це проблема, яка не буде вирішена найближчим часом. На жаль, думаю, що ми маємо ще один "заморожений конфлікт", - констатує Джеймс Девіс.
Copyright © 2017 ВВС
Коментар