24 жовтня міжнародна спільнота відзначає День ООН. Цьогоріч це не ювілей і мало що змінилося у ставленні до цієї світової організації і її ролі у вирішенні проблем війни і миру, заради чого вона й була створена. Незмінним залишається і той факт, що одним з фундаторів цього універсального міждержавного форуму була Україна, яку ООН не змогла вберегти від жахіть війни. А саме ця мета закладена у Статуті цієї організації як засадничий принцип її діяльності. Тож, слушними залишаються оцінки, які прозвучали з нагоди її минулорічного ювілею, і які Українська асоціація зовнішньої політики пропонує згадати.    

«Сьогодні Міжнародна спільнота відзначає День ООН, день, коли набув чинності Статут Світової організації. Її 80-річний ювілей! Але навряд чи це є приводом для урочистих поздоровлень і переможних реляцій. Очевидно, що ця міжнародна організація не виправдала тих сподівань, які закладали в її Статут батьки-засновники і мрій на мирне майбутнє, які плекали народи після завершення найбільш руйнівної війни в історії людства. Пророчо звучать сьогодні слова, сказані колись другим Генеральним секретарем ООН Даґом Гаммаршельдом: «ООН було створено не для того, щоб привести нас до раю, а для того, щоб урятувати від пекла». Певною мірою вони полегшують біль розчарування і спонукають тверезо і об’єктивно поглянути на її історію і перспективи.

Не варто зараз, коли росія – один з постійних членів Радбезу ООН, розв’язала проти України широкомасштабну війну, говорити про здобутки організації. Але було б несправедливо не згадати, що 1988 року саме миротворчим силам ООН (не самозакоханим політикам!) було присуджено Нобелівську премію миру. Частка цього міжнародного визнання по праву належить миротворцям з України, які заплатили за це високу ціну. Висловлюючи справедливий гнів нездатністю ООН виконати свою статутну функцію «вберегти прийдешні покоління від жахіття війни», не забуваймо, що цей «світовий парламент» віддзеркалює інтереси 193-х членів організації.

Мені невідомо, чи знав волинянин Мануїльський, підписуючи від України Статут ООН, що основним його автором був американський дипломат і науковець з українським корінням, уродженець Павлограда, Катеринославської губернії, Лео (Лев) Пасвольський. Прикро, що сьогодні в Україні дуже мало, хто знає нашого земляка, якого американські історики вважають автором початкового тексту Статуту ООН. «Він написав Статут Всесвітньої організації» –– під таким заголовком вийшов некролог у газеті «Нью-Йорк Таймс» після його смерті 5 травня 1953 року.

Очевидно, що потенціал цього унікального міжнародно-правового документа далеко не вичерпано. Паралельно із зусиллями з реформування системи ООН, маємо зосередитись на більш ефективному використанні положень Статуту, які відкривають широкі політичні можливості для колективних дій по протидії агресії росії з використанням існуючих багатосторонніх механізмів, зокрема Генеральної Асамблеї, повноважень Генерального секретаря ООН. Зловживання особливими правами, які були добровільно делеговані державами-членами ООН постійним членам Радбезу, не можуть перешкоджати виконанню організацією свого мандату в інтересах широкого міжнародного загалу. Міжнародне співтовариство не може залишатися заручником маніакальних устремлінь будь-кого з «клубу обраних» під прикриттям псевдо-юридичних аргументів, тим більше з боку держави, яка у нелегітимний спосіб набула членство в Організації Об’єднаних Націй.

Відзначення Дня ООН має стати стимулом для пошуку креативних підходів до повернення міжнародної спільноти до засадничих принципів співіснування, закладених в Статуті Організації, яка постала на руїнах Другої світової війни. Щоб вийти на цей шлях, не будемо чекати нового Апокаліпсису!»

Володимир Хандогій

Президент Української асоціації зовнішньої політики

Надзвичайний і Повноважний Посол