Київ очікує від країн Близького Сходу, з якими співпрацює щодо захисту неба, підтримки за чотирма ключовими напрямами: політична підтримка, посиленням санкцій проти Росії, розширення безпекового партнерства та участь в повоєнному відновленні, заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.

Як передає кореспондент "Інтерфакс-Україна", про це він сказав на брифінгу у Києві у середу.

"Лише Україна має в розпорядженні комплексну систему протидії повітряним загрозам, які зараз йдуть від Ірану для держав Затоки і країн Близького Сходу.

Ні в кого в світі, крім України, такого досвіду немає. І саме цим ми цікаві країнам Затоки", - наголосив Тихий.

Він нагадав, що на днях міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що 11 країн за ці тижні звернулися з запитами про таку підтримку до України.

"А деякі країни вже, до речі, дякували за практичну підтримку, деякі арабські країни. Тому в цьому контексті, цієї підтримки, Україна, звісно, розраховує і на взаємність з боку держав регіону, зокрема, за чотирма загальними напрямами", - зазначив речник.

За його словами, Україна "розраховує на взаємність" за наступними напрямками:

По-перше, це посилення політичної підтримки України. По-друге, підтримка санкційної політики щодо Росії та Ірану. По-третє, розширення практичної співпраці у сфері безпеки та оборони. По-четверте, участь у відновленні України та інвестиційні проєкти.

"Я думаю, пізніше ви будете бачити певні конкретні переговори, домовленості.

Більше деталей за цими магістральними напрямами, але загалом ці чотири напрями можу окреслити", - сказав Тихий.

Він додав, що Україна, як держава, стежить за значним погіршенням безпекової ситуації на Близькому Сході і констатує, що цей конфлікт набуває ознак затяжної війни, розширення географії бойових дій, зростання ризиків широкомасштабної регіональної дестабілізації.

Як підкреслили у МЗС, Україна виступає за дотримання норм міжнародного права, статуту ООН і наголошує, що відповідальність за цю ескалацію лежить на режимі в Тегерані.

"Саме його політика, цього режиму, є ключовим чинником дестабільності на Близькому Сході і поза його межами.

Нагадуємо, що Іран залишається безпосереднім співучасником російської агресії", - заявив Тихий.

Він нагадав, що понад 57 тисяч іранських дронів запустила Росія проти України з 2022 року. І взамін Росія надає Ірану військову та розвідувальну підтримку, ділиться досвідом використання дронів.

У МЗС підкреслили, що Україна виступає за посилення міжнародного тиску на Іран, зокрема через санкційні механізми у тісній координації з ЄС, а також за використання дипломатичних інструментів стримування, які дозволять мінімізувати ризики більшої регіональної війни.

Окрема занепокоєння, як зазначив речник, викликає порушення свободи судноблавства в Ормузькій протоці.

"Ви знаєте, які вкрай негативні наслідки це має для стабільності енергоринків і світової економіки. Ми закликаємо до негайного забезпечення свободи навігації відповідно до міжнародного морського права та не допущення подальшої ескалації в цьому стратегічно важливому регіоні", - заявив Тихий.

Також у МЗС зазначили, що у разі переходу війни на Близькому Сході в затяжну фазу, це створить додаткові виклики для міжнародної безпеки, буде відволікати увагу та ресурси міжнародної спільноти від протидії російської агресії в Європі і буде посилювати нестабільність на глобальних ринках.

"Водночас ми розуміємо, що ослаблення військового потенціалу Ірану може обмежити його здатність підтримувати російську агресію проти України", - додав він.

У МЗС окремо наголосили , що Україна вже робить практичний внесок у зміцнення безпеки партнерів в регіоні. Зокрема, завдяки своєму унікальному досвіду протидії іранським дронам.

Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що на Близький Схід уже направлені 201 український військовий експерт для протидії шахедам . Вони працюють в Еміратах, Катарі, Саудівській Аравії та Кубейті за запитом партнерів, зокрема Сполучених Штатів, для захисту від іранських дронів. Додатково готові до відрядження ще 34 українські фахівці.

© 1992-2026, Інтерфакс-Україна