Привернуло увагу повідомлення про повернення Королеви Єлизавети ІІ із зимових канікул до Лондона на електричці. Насправді, це не є якоюсь надзвичайною новиною. Працюючи у Великій Британії, переконався у скромності і невибагливості королівської сім’ї , як, власне, і усього британського політичного загалу. Але відразу ж підсвідомо виникло порівняння з нашими реаліями.
Україна з тривогою очікує результатів консультативного референдуму у Нідерландах, який має визначити ставлення суспільства до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Причини для тривоги небезпідставні. На сьогодні суспільна думка в країні, на жаль, переважно негативна, незважаючи на те, що формальні процедури Нідерландами, як і іншими країнами ЄС, виконані і Угода набула чинності. Сподіватися на ігнорування владою підсумків народного волевиявлення не варто.
Як на мене, видається дуже дивним, що сьогодні у вітчизняних медія та політологічних колах України незрівнянно мало уваги приділяється перебігу виборчих подій у Сполучених Штатах. Тобто, коли поширюються незадоволення результатами Мінських домовленостей і відповідним загостренням внутрішніх проблем або малою ефективністю Нормандського формату, тоді вихід з цього вбачається через більш активне залучення Америки.